ДОСВІД РОБОТИ



                                       ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ


                                             

                                               Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,
                                               яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,
                                               що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. О. Сухомлинський.

        Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення своєї долі, світового порядку на планеті. У сучасних важких і болісних ситуаціях, викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільства, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співавторство, є визначення нової стратегії освіти, фундаментальне значення якої не підлягає сумніву.
     Саме тому я обрав тему «Шляхи реалізації принципів військо-патріотичного виховання на уроках захисту Вітчизни». Тему військово-патріотичного виховання  досліджували відомі історики,педагоги-класики.
          Так, відомий український педагог Г. Г. Ващенко формулу своєї педагогіки формулював у словах: "Служіння Богові та Україні". Варто навести й такі формулювання Г. Ващенка з приводу українського військово-патріотичного  ідеалу «Благо Батьківщини» є:
  • Державна незалежність, можливість для українського народу вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і релігійне життя.
  • Об’єднати всіх українців, незалежно від їхнього територіального походження, церковної приналежності, соціального стану і таке інше - в одну спільноту, що пройнята єдиними творчими прагненнями і високим патріотизмом...".
І ще: "Коли найбільша чеснота українця - безмежна вірність Богові і Батьківщині, то найбільша ганьба для нього - зрада вірі й Україні".
        Василь Олександрович Сухомлинський у книгах «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Листи до сина» розкрив комплекс проблем формування світогляду і виховання підростаючого покоління.         
          Дана тема є надзвичайно актуальною  і в працях кандидата педагогічних наук, викладача  Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка Мисака Б.П.. Так у книзі «Формування військово-патріотичної готовності учнівської молоді до захисту Вітчизни»  обґрунтував  педагогічні умови формування військово-патріотичної готовності учнівської молоді до захисту Вітчизни: виховання, розвиток і самовдосконалення різнобічних фізичних, громадянсько-патріотичних, психологічно-вольових, військово-професійних якостей, побудоване на засадах етнопедагогічного, українознавчого досвіду та розвитку національної самосвідомості української молоді.
         Шляхи реалізації принципів військо-патріотичного виховання на уроках захисту Вітчизни відображені й в Концепції національно-патріотичного виховання.
          Відомо, що головним завданням школи є  було і залишається  забезпечення якісного навчального процесу для дітей, розвиток особистості, навчання самостійно оволодівати новими знаннями. На сьогодні загальноосвітні навчальні заклади є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків та дівчат до захисту Вітчизни. В цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета «Захист Вітчизни», позакласних шкільних заходів військово-патріотичного спрямування.
          У своїй професійній  діяльності на уроках «Захист  Вітчизни» я намагаюся сформувати у школярів почуття патріотизму: розвивати любов до Батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливо відноситися до рідної мови, культури, традицій; відповідати за природу рідної країни; працювати на благо рідної країни та  її народу. Адже патріотизм для українського народу був і є найбільшою цінністю. Патріотизм – це одна з найголовніших людських якостей, закріплених віками й тисячоліттями. У патріотично налаштованого громадянина завжди знайдеться сила волі й бажання перемогти. Це моральний фундамент особистого самовиховання.
        Практична цінність досвіду полягає в тому, що в учнів, в результаті оволодіння реальними вміннями та навичками з питань вогневої, тактичної підготовки, цивільного захисту, основ самозахисту , формується впевненість у власних силах щодо спроможності захистити власну честь та гідність, свою сім’ю, своє рідне місто, свою Батьківщину. Формується основна риса громадянина – патріота: готовність при необхідності, стати на захист своєї держави.
           Основні форми військово-патріотичного виховання:
     - форми навчальної роботи: уроки, домашня робота, гуртки, факультативи, екскурсії, уроки мужності, бесіди, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та воїнами-інтернаціоналістами – випускниками школи;
     - форми, які залучають учнів до військово-патріотичної  роботи: участь у створенні музеїв, пошукова робота, військово-спортивні ігри, конкурси, воєнно-прикладні змагання.                                                                     
           Предмет «Захист Вітчизни», як один з обов’язкових державних предметів у середніх навчальних закладах, організовується і проводиться на основі закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” і є складовою частиною загального процесу підготовки юнаків до служби в Збройних Силах України та інших формуваннях України, створених відповідно до чинного законодавства.
        Заняття з предмету «Захист Вітчизни» мають свою специфіку, бо вони пов’язані зі зброєю, технікою, боєприпасами, технічними засобами навчання, з проведенням занять на місцевості. Тому безпека учнів під час занять забезпечується постійним, суворим і неухильним дотриманням вимог статутів, а також визначених заходів безпеки, які доводяться на кожному уроці.
          Завдання курсу “Захист Вітчизни ” – формування у юнаків високого рівня готовності до виконання вимог сучасної військової діяльності. Курс включає в себе навчання та військово-патріотичне виховання.
            В навчальних цілях виділяють основні функції курсу «Захист Вітчизни»:
- освітня (озброєння учнів систематичними, повними, усвідомленими і дієвими знаннями, уміннями і навиками);
- розвиваюча (формування творчої і інтелектуальної особистості патріота, мужнього захисника Батьківщини – розвиваються усна і письмова мова, аналітичне, синтетичне, логічне і інші види мислення, психічні процеси – сприйняття, увага, пам’ять, воля, уява, емоційні процеси. Заняття впливають на рухому сферу  старшокласників: формуються і розвиваються уміння і навики дій по завданням, що мають значення для військової служби і практичної діяльності);
- виховна (формування світогляду, почуття патріотизму, становлення активної життєвої позиції, формування якостей, необхідних захиснику Батьківщини — патріотизм, дисциплінованість, самостійність, активність, відповідальність, фізична витривалість, швидкість, винахідливість);
- психологічна підготовка (розвиток психологічних процесів: сприйняття, увага, уява, пам’ять, мислення, мова, воля, готовність до подолання труднощів військової служби.
        На сучасному етапі урочна система вдосконалюється новітніми підходами до організації навчання – інтерактивними технологіями, які дають можливість вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним.
        Виховання громадянина патріота через інноваційні форми роботи на уроках «Захист Вітчизни» та позакласних уроках – одне з основних проблемних питань, яке стоїть переді мною.
        У своїй роботі я використовую наступні технології інтерактивного навчання:
1. Робота в малих групах (дає учням змогу набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці (співробітництва), стимулює роботу командою).
2. Робота в парах (кожна пара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію).
3.  «Мозковий штурм» (спонукає учнів розвивати уяву і творчість, відверто висловлювати думки, знаходити кілька рішень конкретної проблеми).
      4. Симуляційні ігри (симуляції) - учні у спрощеному вигляді копіюють процеси, що відбуваються у справжньому суспільному, економічному і політичному житті.
5.  Займи власну позицію (метод корисний при проведені в класі дискусії щодо суперечливої теми.
6. Метод «Прес» - використовують у випадках, коли виникають спірні питання, а також при проведені вправ, де потрібно обрати певну позицію щодо обговорюваної суспільної проблеми.
7. Мікрофон - метод  дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
        8.  Аналіз ситуацій - аналіз ситуацій, випадку з життя (так званий 
сазе-метод).
9.   Аналіз джерел - учні аналізують нормативні акти, що діють в Україні та інших країнах (конституції, закони, статути, тощо), статті з преси, інформацію з радіо і телебачення, статистичні дані, історичні джерела, художню літературу.
10. Ділові листи і звернення до різних установ -уміння писати листи і звернення до різноманітних установ стане в пригоді кожному громадянинові.
11. Дискусія - дає чудову нагоду виявити різні позиції щодо певної проблеми або стосовно спірного питання.
12. Коло ідей- метод застосовується, коли відбувається загальнокласове обговорення питання або виступають доповідачі з різних малих груп.
      Також застосовую    ІКТ-технологію (PowerPoint – для створення презентацій, текстові редактори Word–для текстів)  та особистісно орієнтовану технологія навчання, головними завданнями якої  є розвиток пізнавальних здібностей кожної дитини, максимальний вияв, збагачення її індивідуального (суб'єктивного) досвіду, допомога особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися, формування в неї культури життєдіяльності, яка є передумовою продуктивної організації повсякденного життя, поведінки.
        Використання різноманітних інтерактивних технологій в навчанні це лише спосіб створення атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, розумінню у викладанні матеріалу, дає змогу реалізувати особистісно орієнтоване навчання.
При викладенні матеріалу треба якомога більше використовувати нові комп’ютерні технології, як для контролю, так і для навчання.
        Отже, використання інтерактивних методів при вивченні предмета «Захист Вітчизни» сприяє:
- встановленню дружньої атмосфери і взаємозв’язків між учасниками спілкування;
- заохоченню вчителем учнів до співпраці, підбадьорюючи їх, діти не бояться робити помилки;
- залученню кожного учня до роботи через певне завдання;
- отриманню слабкими учнями допомоги від сильніших;
- використанню своїх знань і досвіду,  набутого раніше.
        Практичне значення мого досвіду полягає в тому, що він може бути використаний учителями предмета "Захист Вітчизни" при плануванні та здійсненні навчально-виховної діяльності з використанням іноваційних форм та методів роботи з метою формування в школярів ключових якостей громадянина-патріота.
        Перспектива мого досвіду. Школа - як соціальний інститут, повинна готувати до життя. А життя готувати - це не тільки академічні знання. На виховання патріота, захисника Вітчизни має бути спрямований весь навчально-виховний процес.  На мою думку, в умовах постійних зовнішніх викликів та відкритої військової агресії на території України, проблема виховання патріотів потребує дуже виваженого та ретельного підходу, як з боку кожного педагога, кожного педагогічного колективу так і суспільства в цілому. Тільки дієве патріотичне виховання громадян забезпечить цілісність народу України, його національне відродження, демократичного розвитку нашої держави, гідне представлення нашої країни світу.
           





Немає коментарів:

Дописати коментар